Як пам'ять створює мистецтво: пам'ять людини - пам'ять людства
28|01
+online
Ми продовжуємо цикл лекцій на межі нейробіології та мистецтва разом з мистецтвознавицею Ольгою Балашовою!
Цього разу поговоримо про фізіологію пам'яті та роль мистецтва у формуванні колективної пам'яті.
Цього разу поговоримо про фізіологію пам'яті та роль мистецтва у формуванні колективної пам'яті.
Вивчення механізмів пам'яті - найважливіший напрямок нейрофізіології та психології. Розуміння того, як працює пам'ять, постійно змінює наше уявлення про нас самих. Роботи Івана Павлова, Зиґмунда Фрейда, Бренди Мілнер, Джона О'Кіфа повністю змінили уявлення про те, як наш мозок формує особисту історію. Вивчаючи персональну пам'ять людини, ми неминуче стикаємося з питанням, де завершується наш особистий досвід та починаються колективне сприйняття і суспільні переконання.
Говорячи про минуле, ми завжди спираємося на культурну пам'ять людства, вона закарбована у витворах мистецтва, пам'ятниках та документах, міфах, традиціях та ритуалах. В сучасному мистецтвознавстві концепція пам'яті відіграє надзвичайно важливу роль. Вивчення історії мистецтва - це переважно вивчення механізмів конструювання колективної пам'яті, яка є функцією влади, що визначає, як саме нам слід уявляти минуле. В той час, як безпосереднє споглядання мистецтва - завжди глибоко індивідуальний процес, спроба викликати дух минулого в сьогодення, знайти універсальне та співвіднести його до особистого досвіду.
Тому для будь-якого дослідника, який намагається зрозуміти дух часу, вивчення артефактів епохи неминуче перетворюється на вивчення психіки людини.
Ми запрошуємо вас на лекцію про фізіологію пам'яті та роль мистецтва у формуванні колективної пам'яті. З першого погляду, це протилежні полюси дослідження пам'яті, але одне без одного вони не можуть створити цілісну картину того, що значить бути людиною.
На лекції ми будемо говорити про наступне:
Говорячи про минуле, ми завжди спираємося на культурну пам'ять людства, вона закарбована у витворах мистецтва, пам'ятниках та документах, міфах, традиціях та ритуалах. В сучасному мистецтвознавстві концепція пам'яті відіграє надзвичайно важливу роль. Вивчення історії мистецтва - це переважно вивчення механізмів конструювання колективної пам'яті, яка є функцією влади, що визначає, як саме нам слід уявляти минуле. В той час, як безпосереднє споглядання мистецтва - завжди глибоко індивідуальний процес, спроба викликати дух минулого в сьогодення, знайти універсальне та співвіднести його до особистого досвіду.
Тому для будь-якого дослідника, який намагається зрозуміти дух часу, вивчення артефактів епохи неминуче перетворюється на вивчення психіки людини.
Ми запрошуємо вас на лекцію про фізіологію пам'яті та роль мистецтва у формуванні колективної пам'яті. З першого погляду, це протилежні полюси дослідження пам'яті, але одне без одного вони не можуть створити цілісну картину того, що значить бути людиною.
На лекції ми будемо говорити про наступне:
Типи та механізми пам'яті, і їх культурні образи, наприклад, Мнемосіна та Літо;
Несвідоме та архетипи, сучасний погляд на наукові міфи та їх вплив на мистецтво 20 сторіччя;
Пам'ять модально-специфічна та модально-неспецифічна:
Ейдетична пам'ять та історія шимпанзе Айуму;
Ефект Зейгарник та наскельний живопис;
Ушкодження мозку та порушення пам'яті;
GPS мозку, метод loci та мистецтво пам'яті;
Фредерік Бартлетт і Абі Варбург: іконологія;
Уява та автобіографічна пам'ять;
Що ми знаємо про спогади інших? Чи можемо ми пам'ятати про події, що відбулися не з нами?
Також на лекції ви дізнаєтеся
Комеморація та сакральні місця пам'яті;
Спадкоємність образів. Чому ми бачимо ті самі образи в культурах, віддалених одна від одної на тисячі років?
Технології і пам'ять, культурна еволюція пам'яті і на що нам чекати від майбутнього;
Дитяча амнезія, синестезія і творчий потенціал.
Подія буде корисною та цікавою:
Людям зі сфери мистецтва, PR та реклами
Психологам, соціологам та педагогам
Мистецтвознавцям, художникам та дизайнерам
Усім, хто цікавиться нейросайнс та поведінковими науками
Наші спікери
Сергій Данилов
Експерт в галузі нейронаук
CEO Beehiveor Academy and R&D Labs, кандидат біологічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, активний популяризатор науки в Україні.
Сфери наукових інтересів: нейрофізіологія, нейропсихологія, біологія поведінки, еволюційна психологія, прийняття рішень.
Сфери наукових інтересів: нейрофізіологія, нейропсихологія, біологія поведінки, еволюційна психологія, прийняття рішень.
Ольга Балашова
Мистецтвознавиця
Кандидат філософських наук, заступниця Генеральної директорки NAMU (Національний художній музей України), мистецтвознавиця.
+380 (73) 436-05-89
info@beehiveor.com
info@beehiveor.com