На жаль, за проханням багатьох наших клієнтів, яким не підходить дата, цю лекцію було відмінено, сподіваємость, що зможемо її провести до Нового Року :)

Час — це один із основних ресурсів, що дозволяє нам реалізувати свої наміри та плани. Уміти контролювати свій час – мати половину успіху. Що ж думає про це нейробіологія?

Для зручності людство домовилось його оцінювати у сталих одиницях — години, дні, роки. Це дозволяє нам розуміти тривалість нашої діяльності. Але це не означає, що мозок завжди приймає ці умовності і однаково оцінює часові проміжки.

Згадайте своє дитинство, коли для вас день здавався вічністю. Або як, займаючись улюбленою справою довгі години перетворювались на коротку мить. І навпаки, ненависні справи тривають для нас довше, ніж насправді, і ми не можемо дочекатись вже їх завершення.

Наше суб'єктивне відчуття власного віку це також оцінка мозком часу. Є думки, що даний механізм може бути пов'язаний з нашими успіхами, яких ми «маємо» досягнути у різні проміжки свого життя.

З оцінкою нами часу нерозривно пов'язані й емоційні переживання. З одного боку емоції важливі для оцінки часу тут і зараз. А з іншого боку сам час впливає на формування у нас емоційних станів. В одні періоди свого життя ми ставимось до часу так, що надаємо перевагу емоційному компоненту наших вчинків, а в інші – когнітивному.

Таких питань виникає безліч – опускаються руки. Але ми не з таких, що залишимо питання без відповідей! Давайте з часом, розберемося із часом!