Блог

Чи бувають корисні для людини бактерії? І як вони можуть врятувати нас від стресу?

Бактерії здаються нам здебільшого шкідливими та небезпечними. Проте, з кожним роком ми все більше дізнаємось про корисний вплив певних (звісно, що не всіх) мікроорганізмів на наше життя та здоров'я. Більше того, дослідники з Університету Колорадо у Боулдері під керівництвом професора інтегративної фізіології Кристофера Лоурі виявили, що у ґрунтової бактерії Mycobacterium vaccae цілком може бути здатність покращувати і психічне здоров'я людини*.

Відкриття було опубліковане у травні 2019 року в журналі Psychopharmacology та частково пояснює, як цей мікроорганізм пов'язаний зі стресовими розладами. Воно може допомогти зробити ще один крок на шляху до створення «вакцини від стресу».

Британський вчений Девід Стречан вперше висунув суперечливу «гіпотезу гігієни» у 1989 році. Вона говорить нам про те, що стерильність нашого світу та відсутність контакту із мікроорганізмами у дитячому віці призводить до порушень роботи імунної системи, розвитку астми та збільшення кількості алергій. З тих пір дослідники покращили цю гіпотезу, додавши, що такий ефект спостерігається через зменшення контактів не з хвороботворними бактеріями, а з нашими «старими друзями» – корисними мікробами у ґрунті та оточуючому середовищі. Це також може впливати і на психічне здоров'я вже дорослої людини.

Ідея полягає у тому, що, оскільки люди пішли з ферм чи способу життя мисливців-збирачів перебираються у міста та мегаполіси, вони втратили контакт із корисними мікроорганізмами, котрі були регуляторами імунної системи та пригнічували деякі запальні процеси. Це збільшило ризик виникнення запальних захворювань та психічних розладів, пов'язаних зі стресом.

Одне з досліджень, опублікованих професором Лоурі, показало, що діти, які виросли у сільській місцевості та були оточені тваринами й бактеріальним пилом, мали стійкість до стресу. Крім того, ці діти піддавались меншому ризику виникнення психічних розладів, ніж міські жителі без домашніх тварин.

Також Лоурі показав, що, коли Mycobacterium vaccae вводиться гризунам, вони змінюють свою поведінку так само, як після прийому антидепресантів. Також цей мікроб спричиняє тривалу протизапальну дію на мозок. Це знижує ризик виникнення, наприклад, посттравматичного стресового розладу, який пов'язаний з запальними процесами у мозку. Ін'єкція до стресової події відганяла викликаний стресом коліт та змушувала мишей вести себе менш тривожно під час повторення стресової ситуації.

Для нового дослідження Лоурі та його команда визначили, ізолювали та хімічно синтезували нову жирну кислоту (ЖК), знайдену у M.vaccae, та використали методи секвенування наступного покоління для вивчення того, як вона взаємодіє з імунними клітинами. Вчені виявили, що всередині клітин ЖК працює як ключ у замку, зв'язуючись із рецептором, який блокує шляхи виникнення запалення. Введення жирної кислоти у клітину робить її більш стійкою до запалення. Схоже, що ці бактерії, які розвивались разом з нами, мають особливий план дій. Після поглинання імунними клітинами вони вивільнюють речовини, що запускають каскад протизапальних реакцій.

Лоурі вже давно думав про створення вакцини M.vaccae, котру можна було б прописувати людям, які працюють у стресових умовах: медикам, солдатам, пожежним та іншим. Завдяки вакцині вони зможуть ефективніше боротися зі своїми переживаннями.

Знання механізму дії, завдяки якому ця бактерія допомагає людям, може підвищити довіру до неї як до потенційного терапевтичного препарату. І, якщо подальші дослідження покажуть, що нова жирна кислота має лікувальний ефект, ця молекула може стати основою для розробки препаратів проти стресу.

Тож, не тільки молочнокислі бактерії живуть у мирі та злагоді з людьми. Оточуюче середовище насичене корисними мікроорганізмами, багато з яких, можливо, ми знайдемо в найближчий час. Отже, стерильність не завжди є нашим другом, адже саме контакт із мікробами допомагає нашому імунітету стати сильніше.

https://link.springer.com/article/10.1007%2Fs00213-019-05253-9