Є такий жарт про зебру. Щоб ви робили, якби ми сказали вам не думати про зебр? Намагалися б не думати про них? Чи ви навіть можете за бажанням відключити ці думки та навіть не уявляти собі граціозне смугасте створіння, що біжить по савані? Більшість людей не можуть робити це з легкістю, насправді.
Вчені показували учасникам дослідження одну із шести карток, на яких було написано: «червоне яблуко», «червоний чилі», «червоний томат», «зелена брокколі», «зелений огірок» або «зелений лайм». Людям сказали не думати про ці речі і говорити, якщо вони все ж таки це роблять. Потім їм презентували червоно-зелені зображення у так званому binocular rivalry (дослівно: бінокулярне суперництво). Це явище, при якому зорове сприйняття чергується між різними образами, представленими кожному оку окремо. Щоб зрозуміти, як це виглядає, згадайте вигляд 3D-фільму без спеціальних окулярів. Респондентів спитали, який колір у презентованих зображеннях є домінуючим. І, навіть людям, які зазначили, що вони не думали про овочі та фрукти під час дослідження, здавалось, що домінуючим кольором є той, про який їм сказали не думати (який був на їх картці з самого початку).
«Придушити» думки надзвичайно важко. Навіть коли людині вдавалось це, думки про яблуко чи лайм все одно проявляли себе на тесті із зображеннями. Це говорить про те, що сенсорний слід зорових думок все ще залишається тоді, коли нам здається, що ми не думаємо про об'єкт. Можливо, люди часом не усвідомлюють власних думок.
Тобто ми не здатні контролювати власні думки, що б ми не робили? Не зовсім так. У цьому ж дослідженні учасникам запропонували використати стратегію відволікання, щоб уникнути нав'язливих думок. Це спрацювало: упередженості у випробуванні зелено-червоними картинками вже не було. Здається абсолютно логічним, що відволікання на якусь іншу думку – це і є позбавлення від зайвих образів. Неможливо змінити напрямок роботи мозку насильно, його можна лише «перехитрити».
Можливо, подальші дослідження феномену скритих думок допоможуть розробити методики боротьби із різноманітними залежностями. Адже саме нав'язливі несвідомі думки про об'єкт залежності є основною проблемою при лікуванні.
Більшість часу ми не навмисно створюємо якісь думки – вони з'являються самі. Непередбачуваність думок – це природа людського мозку. Тому, розуміючи власні розумові процеси, ми можемо краще розуміти самих себе.
*https://newsroom.unsw.edu.au/news/science-tech/don%E2%80%99t-even-think-about-it-why-thought-control-so-difficult
Огляд статті підготувала Яна Науменко :)